БУФЛОМЕДИЛУ ГΙДРОХЛОРИД

БУФЛОМЕДИЛУ ГΙДРОХЛОРИД (Buflomedili hydrochloridum), 4-(піролідин-1-іл)-1-(2,4,6-триметоксифеніл)бутан-1-ону гідрохлорид.

С17Н26ClNO4                                                      Мол. м. 343,9

buflomedilu_gidrohlorid.eps

АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий дрібнокристалічний порошок, легкорозчинний у воді, розчинний у спирті, дуже легкорозчинний в ацетоні. Tпл ≈195 °С з розкладанням. УФ-спектр: λmax=275 нм (A1m.ai=143–149) у спирті. Зберігають у добре закупореній тарі.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; УФ-спектр етанольного розчину речовини має λmax при 275 нм (A1m.ai=143–149); методом ТШХ; субстанція дає характерні реакції на хлориди. Кількісно визначають методом ацидиметрії у неводному середовищі (суміш кислоти оцтової безводної та оцтового ангідриду) потенціометрично.

Фармакологічна група. C04A — вазодилататори.

Фармакологічні ефекти. Має неспецифічну α-адреноблокуючу та папавериноподібну активність. Розслаблює гладкі м’язи артеріол, усуває спазм прекапілярних сфінктерів, підвищує регіонарний і колатеральний кровообіг, покращує мікроциркуляцію, а також інгібує агрегацію тромбоцитів і покращує еластичність еритроцитів у капілярному руслі.

Застосування. Симптоматичне лікування переміжної кульгавості в пацієнтів із хронічними облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок, синдром і хвороба Рейно. Профілактика тромбозів (див. Судинорозширювальні препарати (вазодилататори)).

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.


Інші статті автора